PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9Imh0dHBzOi8vaW52aWN0dXNnYW1lcy5zdGIudWEvIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

Олександр Зозуляк

Ветеран ЗС України, Національна поліція України, місто Київ

Під час бою на Олександра наїхав танк. Оскільки хлопець був приглушений снарядом, то звалився в окоп. Тоді, у 2015-му, бійцю разом з підрозділом довелося відбивати танковий наступ на свої позиції. Побачивши Олександра в окопі, вороги вирішили його задавити. Але пролунав вибух — танк підбили. Того дня  хоробрість та злагоджені дії підрозділу допомогли відбити наступ. Під вечір побратимам Олександра вдалося його евакуювати. У лікарні діагностували численні переломи кінцівок, тазу, відірвані м’язи. Після огляду стало зрозуміло, що ліву руку доведеться ампутувати від плеча.

Після цього — місяці лікування та реабілітації в Артемівську та Києві. Пізніше Олександр почав займатися спортом. Наполегливе бажання жити повним життям привело його на торішній відбір до першої збірної — тоді він потрапив до резерву та побував з командою в Торонто. 2018 року знову відбір і нарешті — основний склад. Зараз Олександр щоденно тренується для того, щоб вдало виступити у велоперегонах. Ветеран зізнається, що продовжує займатися та змагатися не тільки для себе, а й для побратимів: «Моя участь у цьому проекті вплинула на моїх бійців. Вони також тягнуться до спорту, і це дуже сильно мене стимулює».