PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9Imh0dHA6Ly9pbnZpY3R1c2dhbWVzLnN0Yi51YS8iIHNyYz0iLy9wbGF5ZXIudmVydGFtZWRpYS5jb20vb3V0c3RyZWFtLXVuaXQvMi4wMS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC5taW4uanMiPjwvc2NyaXB0Pg==

Олександр Писаренко

Комбат добровольчого батальйону «Січ», 46 років.  Утримував позиції в Пісках та Авдіївці. Першого поранення зазнав ще 2005-го року в провінції Анбар на Заході Іраку у ході миротворчої операції. “Ігри Незламних” для Олександра – це можливість довести: і після поранення можна жити далі.